Безпека територій підприємств гальванічного виробництва.

Анотація

Статтю присвячено дослідженням наслідків виникнення ситуацій, пов’язаних з
зберіганням відходів (шламів) на території підприємства, так і безпосередньо в процесі
проведення технологічних процесів, для оцінювання небезпеки для здоров’я та життя людини.
Проблема утилізації відходів промислового й побутового походження набуває в наш час усе
більш гострого характеру у зв'язку з тим, що обсяги генерування відходів постійно
зростають, тоді як темпи їхнього перероблення незрівнянно малі. У результаті до
теперішнього часу накопичено сотні мільйонів тон різних твердих відходів, які необхідно
переробляти й знешкоджувати. Масштаби щорічного продукування й нагромадження
твердих відходів вимагають створення потужних переробних установок продуктивністю,
вимірюваної мільйонами тонн у рік з їх промисловим освоєнням. Навколишнє середовище
вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям,
стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються чистоти (не забруднення), не
виснаженості, екологічній стійкості, санітарним вимогам, здатності задовольняти
інтереси громадян. Рівень забруднення навколишнього середовища в районах розташування
цехів виробництва плат, гальванічних і фарбувальних цехів, які є найбільшими джерелами
екологічної небезпеки, належать до числа основних забруднювачів.
Питання оцінювання та управління ризиком в різних галузях виробництва України та
передових держав набули актуальності та значущості сьогодні через широке використання
хімічних елементів, недосконалість процесів знешкодження, утилізації відходів.
Метою роботи є оцінювання рівня небезпеки для здоров’я та життя людини внаслідок
виникнення ситуацій, пов’язаних з гальванічними процесами та зберіганням відходів (шламів)
на території підприємства.
Аварійні ситуації, що супроводжуються порушенням цілісності місць зберігання і
призводять до попадання гальванічного шламу в довкілля, підвищують ризик для здоров’я
людини. Отримані данні вказують на необхідність прийняття комплексу рішень щодо
відвертання виникнення надзвичайних ситуацій, а також мінімізацію їх наслідків. Подальші
дослідження повинні бути направлені на пошук альтернатив зберіганню шламів на
територіях підприємств, на перероблення відходів з видаленням цінних компонентів та
повторним використанням розчинів у технологічних процесах